Історія Олександра, захисника Маріуполя і полоненого з Азовсталі

Військовому Олександру 27 років. Він служив у підрозділі “Азов” півтора роки. 24 лютого за сигналом тривоги противодесантної оборони його та інших військових відправили відпрацьовувати пріоритетні позиції у село Мала Ялта. Вже перебуваючи там він дізнався у новинах, що по всій Україні йдуть повномасштабні бої. Його підрозділ поїхав обороняти місто Маріуполь. 

На початку квітня під час бойових дій на вогневій позиції у житловому районі Черемушки, Олександр отримав поранення. Російський снайпер поцілив йому у нижню частину стегна та проламав кістку.

Допомогу надали вночі того ж дня, у командно-спостережному пункті. Посеред ночі 10 квітня пораненого евакуювали на “Азовсталь”. До 16 травня Олександр весь час перебував у медичному бункері заводу. 

“Просто лежиш і слухаєш, як пролітають протибункерні бомби, випущені з літаків. Розумієш, що, по суті, твоя доля тільки у руках Бога, тому що зробити нічого неможливо. За волею випадку — прилетить-не прилетить. Так склалося, що я лежав у центрі бункера, і це була лотерея”, — згадує Олександр.

З 17 травня Олександр перебував у полоні у Донецькому реабілітаційному центрі № 5. За словами Олександра, у полонених хворих була питна вода та їжа, хоча й одноманітна. Та при цьому відношення було нестерпним: 1 рулон туалетного паперу на 40 хворих, постійні моральні знущання, тільки мінімальні перев‘язки (розчин водню і вата) замість накладення гіпсу або лікування кульового поранення. Хірургічне втручання тільки у разі гангрени. Повна антисанітарія. Операції, які обіцяли нашим захисникам, ніхто не проводив. Олександр пролежав весь час із кулею у стегні та гіпсом, який від часу розсипався. Через це у нього виник пролежень.

“Як я приїхав із переломаним стегном, так і пролежав до обміну. Більш того, у нозі, яка була під гіпсом, у мене сформувався пролежень від довгого перебування у гіпсі у статичному стані. Але ніхто з медичного персоналу центру не хотів подивитися, що відбувається з моєю ногою” — зізнався військовий. 

Наприкінці червня Олександр потрапив на обмін полоненими та був доставлений у лікарню екстреної швидкої медичної допомоги у Запоріжжі, де йому надали повноцінну медичну допомогу. 

“Зробили абсолютно все, що необхідно було зробити дуже давно. І вставили титановий стрижень, і вийняли кулю. Через таку довгу затримку, на жаль, у мене нога стала на пару сантиметрів коротша, і її ще доведеться оперувати, щоб подовжити”, — каже Олександр.

Фонд Future for Ukraine оплатив витрати на операцію Олександра та бажає йому цілковитого одужання.

Ми готові надалі допомагати іншим постраждалим захисникам Батьківщини разом із вами.

Фонд отримує багато заявок щодо забезпечення систем металоостеосинтезу — з'єднання уламків кісток за допомогою титанових пластин. Вартість такої системи для однієї кінцівки коливається від 8 000 до 15 000 грн. 

Ви можете зробити внесок саме для постраждалих, яким потрібен металоостеосинтез, на нашому сайті у розділі “Кейси”.