25 травня в Україні стартував Національний тиждень безбар'єрності. Мета такої ініціативи — сформувати в суспільстві культуру рівних можливостей, де кожен, незалежно від стану здоров'я чи особливостей розвитку, може повноцінно працювати, навчатися та жити.
Для тисяч ветеранів, які повертаються з війни з важкими травмами, це не абстрактна цінність, а необхідна умова для повноцінного життя у соціумі. Такі буденні речі: підніматися сходами, кермувати, займатися спортом, відвідувати кінотеатри, ТРЦ і супермаркети — стають щоденним викликом для людини з протезом чи на кріслі колісному.
Але безбар’єрність — це не лише про пандуси та місця для парковки біля входу. Це також про повагу до людини та її досвіду, про рівне ставлення, які допомагають ветеранам швидше адаптуватися до цивільного життя.
Саме про це — благодійний забіг “Go to the Future-2026”, який наш фонд Future for Ukraine проводить вже втретє на підтримку ветеранів із втраченими кінцівками.
7 червня на ВДНГ поряд із професійними бігунами та аматорами, лідерами думок, представниками бізнесів, держустанов в забігу візьмуть участь ветерани з протезами. Люди, для яких кожен крок — це рішення рухатися вперед.
У межах Національного тижня безбар'єрності розповідаємо про наших бенефіціарів, які завдяки протезуванню змогли повернутися до активного життя, роботи та братимуть участь у благодійному забігу “Go to the Future-2026”.
Олександр Чайка, ветеран 24-ї ОМБр
У цивільному житті Олександр Чайка був дитячим хореографом. На початку повномасштабної війни він пішов захищати країну від окупантів у складі 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
На Донеччині під Попасною у військового влучив танковий снаряд і, лише дивом, йому вдалося вижити, проте через гангрену Олександру довелося ампутувати праву ногу повністю.
Лікарі давали лише 20% ймовірності, що він виживе, але Сашко не лише вижив, а й зміг повернутися до своєї професії та знову викладає дітям акробатику вже у власній школі у Києві. Це стало можливим завдяки гарній фізичній формі та високофункціональному протезуванню, яке Олександр пройшов у США. Програма реалізується фондом Future for Ukraine за підтримки донорів, грантодавців і мецената Вадима Столара.
«Пам'ятаю, як складно було прийняти нову ногу (протез), я навіть і не мріяв про те, що колись зможу повернутися до активного життя. Тому вважаю своїм обов'язком підтримувати інших бійців власним прикладом, бо ми пройшли через одне пекло заради спільної мети — звільнити рідні землі від окупантів», — розповідає ветеран.
Гліб Кравченко, ветеран Третього армійського корпусу
До війни Гліб будував карʼєру в IT, але з початком повномасштабного вторгнення не міг залишитися осторонь: спершу волонтерив у рідному Дніпрі, а у 2024-му долучився до лав 3-ї штурмової.
У складі 3-ї ОШБр 27-річний «Холден» виконував бойові завдання на сході країни. Під час евакуації поранених у вересні 2024 року потрапив під удар FPV-дрона, внаслідок осколкового поранення втратив ліву ногу.
Після пережитої високої ампутації ноги йому довелося знову налагоджувати своє життя. Цілеспрямованість і функціональне протезування за програмою фонду Future for Ukraine допомогли захиснику повернутися до активного цивільного життя. «Протез — це інструмент, але рухатися вперед — це рішення, яке ти приймаєш сам щодня», — переконаний Гліб.
Сьогодні він повернувся до професії — очолює рекрутинговий відділ в українській MilTech-компанії. Крок за кроком він повертає собі життя, яке зруйнувала війна.
Підтримайте Олександра, Гліба та інших ветеранів, які повертаються до життя після втрати кінцівки — долучайтеся до забігу “Go to the Future-2026” на ВДНГ або онлайн — там, де вам зручно!
Дізнайтеся про інші формати участі у забігу на сайті заходу.
У наступному матеріалі — історії Владислава, який став менеджером у медичному центрі, де сам протезувався, та Івана — чемпіона міжнародних змагань з пара плавання.
