Захищати Батьківщину — вибір, який одразу зробили для себе Сергій Ковальський та Іван Бологов. Сергій до початку повномасштабного вторгнення працював на будівництві у Києві, війна застала його саме тут. Одразу прийняв рішення мобілізуватися до ЗСУ, проте йому відмовили через травму стопи. Уже згодом чоловіка було мобілізовано за повісткою.
Іван Бологов з 2020 року перебував на строковій службі в Харкові, яка мала закінчитися за два тижні до початку повномасштабної війни. Проте служба Івана продовжилася.
Розповідаємо про шлях наших захисників від поранення до протезування та відновлення в клініці МСОР (США).
ПРО ПОРАНЕННЯ ТА ЕВАКУАЦІЮ
Сергій Ковальський отримав поранення у травні 2024 року під час ворожого обстрілу. Йому вдалося самостійно накласти турнікет на ногу, а коли кровотеча не припинилася — ще один. Через щільний обстріл евакуація була неможлива: «Лише через 7 годин хлопцям вдалося мене винести до місця евакуації прямо під дронами. Заїхала машина, нас забрали і завезли до травмпункту Оріхове, потім відправили в Запоріжжя, де лікарі вже детально все подивилися і сказали, що в мене турнікетний синдром і треба відрізати ногу».
Іван Бологов втратив ліву ногу 2 лютого 2024 року під Роботине, допомагаючи побратиму, який потребував підкріплення: «Біля моєї правої ноги розірвався вибуховий пакет. Уламки прошили взуття, вп’ялися в ступню та ліве стегно. Було багато крові, побратими наклали турнікет, але забули його вчасно зняти. Турнікет залишався на нозі впродовж 13 годин. Уже у лікарні мені сказали: “У тебе вибір не великий — або нога, або життя”. Я обрав, звісно, перше», — згадує Іван.
ПРОТЕЗУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ В США
Життя з ампутованою кінцівкою — це виклик. Фонд Future for Ukraine у рамках Програми протезування для українських військових у співпраці зі спеціалістами клініки МСОР (США) працює з найскладнішими випадками ампутацій. Разом із американськими партнерами FFU робить все можливе, щоб повернути наших захисників до активного та повноцінного життя.
Сергій та Іван дізналися про програму фонду, коли перебували в реабілітаційному центрі «Галичина», про неї їм розповіли лікарі. Захисники одразу ж погодилися взяти участь.
«Мені лікарі запропонували. Кажуть, за кордоном роблять якісні протези. Я ж молодий хлопець — хочу ще жити повноцінним життям!», — наголошує Іван.
Сергій зізнається, що до останнього не міг повірити, що його прийняли до програми, але мав міцну мотивацію: бажання повернутися до дружини й дітей, далі вести активне життя.
Майже півтора місяця захисники провели в США: отримали функціональні протези, заново вчилися ходити, балансувати та навіть падати, багато тренувалися за індивідуальними програмами під пильним наглядом спеціалістів клініки МСОР. Щодня їхні кроки ставали дедалі впевненішими!
Окрім того вони мали насичену культурну програму: відкривали для себе Вашингтон, відвідували концерти та бізнес-події, зустрілися з послами — і всюди вголос говорили про важливість підтримки України!
Сьогодні Іван та Сергій вже вдома та нарешті можуть втілити в життя свої плани та мрії, про які розповідали фонду ще до протезування.
ПРО ПЛАНИ ТА МРІЇ ПІСЛЯ ПРОТЕЗУВАННЯ
«Для мене найголовніше — добробут родини. Хочу влаштуватися на роботу, яка буде мені під силу. А так мрії прості, як у кожного чоловіка: посадити дерево, збудувати дім та виростити сина», — розповідає Іван.
Захисник мріяв про створення сім’ї і ця мрія здійснилася! Після поранення військовий освідчився коханій і вони встигли побратися перед його від’їздом до Вашингтона.
Сергій же мріє повернутися до родини. Разом із дружиною вони виховують сина та доньку. Військовий прагне забезпечити їм щасливе життя та здійснити обіцяне — всією родиною поїхати до моря.
Вітаємо захисників вдома та вдячні кожному, хто підтримує програму «Протезування українських військових», а також спеціалістам клініки МСОР і фонду «Пфайзер» (Pfizer Foundation), які допомагають якісному відновленню наших воїнів!
