Протезування відкриває нові можливості для людини після втрати кінцівки, але щоб повноцінно ними скористатися, необхідно опанувати нові знання й навички. Саме правильне та ефективне користування протезом визначає комфорт і якість життя.
Наші партнери — центр Medical Center Orthotics & Prosthetics Україна — запустили спеціально розроблену Програму адаптації та оптимізації ходи для людей з протезами, щоб допомагати пацієнтам рухатися впевненіше та ефективніше.
- Програма розрахована на 4 тижні та включає 12 комплексних занять.
- З пацієнтом працюють одночасно протезист та спеціаліст з оптимізації ходи — це підвищує ефективність процесу та дає кращі результати.
- Протез адаптують відповідно до фізіологічних особливостей і способу життя людини.
- По завершенню пацієнт отримує персональний план відновлення з вправами та порадами для довготривалого результату.
Першими учасниками Програми за підтримки фонду Future for Ukraine стали захисники 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ — Роман Сотніков, Гліб Кравченко та Артем Іваньков. Щодня ветерани досягають значного прогресу в ході на протезах, це дуже мотивує бійців та додає їм впевненості у своєму майбутньому.
Роман Сотніков “Бумба”
40-річний Роман родом з Тростянця. Пробувши місяць під російською окупацією, він мав твердий намір йти до війська та виганяти ворога з рідної землі. У 2024 році чоловік вирушив на своє перше бойове завдання у складі 3-ї штурмової.
“Мені сказали, що там за 100-150 м позиції ворога, і його треба “валити”, — я одразу розгубився. Але паніка — прямий шлях бути 200-тим, тому я зібрав всю волю в кулак”, — пригадує військовий.
Поранення Роман отримав на Харківщині — осколком у ліву ногу від прильоту мінометного снаряда.
“Осколок був маленький, але спричинив зараження стопи — її довелося ампутувати. Побратими підбадьорювали, що з протезом зможу знову ходити, і навіть бігати”.
На Романа чекають дружина та 6-річний син, які виїхали з рідної Сумщини до Словаків через постійні загрози обстрілів. “Треба їхати сина виховувати, але й в бригаду хочеться повернутися після реабілітації та протезування”, — ділиться думками ветеран.
Гліб Кравченко “Холден”
До війни Гліб будував карʼєру в IT, але з початком повномасштабного вторгнення не міг залишитися осторонь: спершу волонтерив у рідному Дніпрі, а у 2024-му долучився до лав 3-ї штурмової.
У складі 3-ї ОШБр 27-річний “Холден” виконував бойові завдання на сході країни. Під час евакуації поранених у вересні 2024 року потрапив під удар fpv-дрона та отримав важке осколкове поранення лівої ноги.
Важка травма спричинила ампутацію кінцівки. «Я розумів, що цього не уникнути, тому спокійно запитав у хірурга: “Мінус одна?”»
Зараз Гліб Кравченко активно опановує протез та зізнається, що все більше звикає до нової кінцівки: лише дзеркала поруч нагадують, що це не рідна нога.
Артем Іваньков “Юнгер”
Ще у 16 років Артем вирішив пов'язати своє життя з військовою справою. У 2024 році, дочекавшись повноліття, хлопець пішов до рекрутингового центру 3-ї штурмової:
“У березні 2022 року ми з мамою виїхали в Канаду. Рік я жив з думкою повернутися до України та піти до війська. Я збирав гроші, багато тренувався й ось я в 3-й штурмовій — стрілець-санітар”.
Своє поранення ноги Артем отримав поблизу Новоєгорівки (Харківська обл. Куп'янський р-н).
“Побратим наступив на протипіхотну міну і мене посікло осколками. У мене був больовий шок та відчуття, що три кінцівки вже не врятувати. Але можна сказати пощастило — втратив лише одну”.
Артем налаштований жити активно з новим протезом. Мріє пробігти марафон і піти в гори.
Фархад Остоварі, доктор фізичної терапії, практикуючий реабілітолог у центрі MCOP Україна, пояснює, що мета програми — це не лише навчити людину ходити на протезі, але й робити це впевнено. Адже втрата кінцівки — це не лише фізичний біль, втрата рівноваги та дискомфорт, це також і глибока емоційна травма, яка часто не дає людині рухатися вперед.
“Правильна фізична реабілітація під час протезування має давати мотивацію, показати, які людина отримує можливості замість того, щоб фокусуватися на втраті, допомогти мозку розпізнавати сигнали протеза замість рідної кінцівки. Це може здаватися фантастично, але це те, що ми щодня робимо у Medical Center Orthotics & Prosthetics. Ми прагнемо змінити глибоко вкорінену у суспільстві думку про те, що протез — це про обмеження, а не про нові можливості”.
Ми дякуємо команді центру Medical Center Orthotics & Prosthetics Україна за постійну роботу в напрямку допомоги українським ветеранам, які втратили кінцівки. Нагадуємо, що центр поки працює у тестовому режимі у Києві. Слідкуйте за новинами на нашому сайті, щоб дізнатися про офіційний початок роботи лідера у галузі протезування в Україні.
