ГоловнаНовиниІсторії українських борців за свободу Ук...
Історії українських борців за свободу України

Історії українських борців за свободу України

Одного дня кожен із них прийняв для себе важливе рішення — взяти до рук зброю та стати на захист своєї Батьківщини. І кожен усвідомлював, що ризикує повернутися додому або на щиті, або покаліченим, але все одно обрав боронити державу від загарбницьких лап окупантів.

Сьогодні ми вас знайомимо з двома воїнами, які повернулися з поля бою з важкими травмами — Владиславом Куріловим та Олегом Лучиним.
 


Владислав Курілов 

Військовий родом із Харківщини пережив окупацію рідного міста Ізюм, яке росіяни нещадно бомбардували в перші тижні війни. Ризикуючи власним життям, Владислав спробував виїхати з Ізюма та понад 70 км їхав на велосипеді сірою зоною в обхід ворожих блокпостів.

Вже в квітні 2023 року разом зі своїм другом пішов до військкомату. Спочатку служив у роті охорони комендантської служби, яка захищала Харківський аеропорт, та згодом був відправлений до Запорізької області.

7 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Роботине отримав кульове поранення внаслідок пострілу снайпера. 

Військовий намагався евакуюватися самостійно, та підірвався на протипіхотній міні, через що втратив обидві ноги. А на евакуацію довелося чекати майже добу.



Олег Лутчин

Військовий народився та прожив все життя у Львові. Навчався у Лісотехнічному університеті й до повномасштабного вторгнення працював будівельником, тому не мав жодного військового досвіду. 

Проте, коли чоловік отримав повістку, вирішив відразу йти до військкомату. Пройшов навчання, отримав посаду навідника бойової машини і був направлений на службу у Бахмутський район. 

7 серпня під час виконання бойового завдання військовий отримав важке поранення, внаслідок скиду гранати із ворожого дрону прямо в їхній окоп. Йому перебило ноги, поранило праву руку та обличчя. 

Через щільні обстріли евакуаційна група ніяк не могла дістатися до поранених, тож евакуація до першого пункту надання медичної допомоги тривала понад 10 годин. 

Попри всі випробування, захисники отримали свій шанс повернутися до активного життя завдяки нашій програмі протезування та усім, хто допомагає нам на цьому шляху! За це ми не втомлюємося дякувати лікарям клініки MCOP та фонду «Пфайзер» (Pfizer Foundation)! 

Спільними зусиллями ми допомагаємо нашим військовим!