Війна має цифри, але за статистикою, на жаль, стоять реальні долі людей, які потребують суспільної підтримки та розуміння. Станом на червень 2025 року понад 70 тисяч українців вважаються зниклими безвісти та близько 8 тисяч знаходяться в російському полоні. Їхні родини роками живуть у невизначеності, не маючи змоги пережити втрату та втрачаючи надію на повернення чоловіка, сина, батька чи брата.
Невизначена втрата — офіційно визначена в психології як травма. Дослідження свідчать, що тривале перебування в цьому стані впливає на якість життя, психічне та фізичне здоров’я, а за відсутності підтримки може передаватися й наступним поколінням. Попри це, тема невизначеної втрати в Україні досі залишається стигматизованою, а звернення по психологічну допомогу часто сприймається слабкістю.
Саме тому проєкт GIDNA благодійного фонду Future for Ukraine, що надає безоплатну професійну психологічну допомогу жінкам, вже два роки поспіль займається адвокацією теми невизначеної втрати, щоб жінки не боялися звертатися по допомогу, а в суспільстві не виникало бар’єрів на цьому шляху.
Відеоролик “Невизначена втрата — це травма” — вже друга спільна робота фонду Future for Ukraine та відеопродакшену Luminance після короткого метру “Маніфест сильних”, який був визнаний найкращим соціальним роликом на VI-му кінофестивалі “Svitlo”.
Відеопроєкт реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю БО «БФ «Майбутнє для України» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
У 3-хвилинному відео — емоції жінок різних поколінь, чиї рідні в полоні або зникли безвісти: від апатії й тьмяної надії, до гніву, емоційного зриву та знову тиші. Відео вийде в реліз українською та англійською мовами, щоб привернути не лише увагу українських жінок, але й донести масштаб проблеми до західної аудиторії. Більше про зйомки проєкту читайте на сайті фонду.
Про створення відео, відповідальність у роботі з чутливими темами та про очікуваний вплив проєкту розповідають режисер Денис Стегній і продюсерка Антоніна Сотникова.
Про що для вас новий проєкт “Невизначена втрата — це травма”? Яка його головна мета?
Антоніна:
Насамперед пояснити саме поняття невизначеної втрати. Показати, що жінки, які чекають на рідних із полону або живуть без жодної інформації про зниклих безвісти, перебувають у стані тривалої травми. Що в цій ситуації нормально звертатися по психологічну допомогу. Ми хочемо, щоб жінки знали: вони не одні, їх чують, підтримка існує, зокрема, в межах проєкту GIDNA.
Денис:
Для мене це була спроба підібрати правильні слова й образи для дуже складних станів. На початку я сам не усвідомлював масштаб проблеми, що вже казати про західну аудиторію, для якої ця реальність є далекою. Ми хотіли показати, що це не абстрактна тема, а досвід десятків тисяч українських жінок.
Що б ви хотіли, щоб глядач відчув після перегляду відео?
Денис:
Це не фільм зі щасливим фіналом. Але наш заклик має давати надію та приводити до позитивних змін. Ми звертаємося до жінки, яка живе в невизначеності, і говоримо світові про те, що болить саме їй. І тому очікувані емоції після перегляду — щось катарсистичне, де є сум, але присутня і надія, де є втома, але відчувається і натхнення, і бажання щось змінювати на краще.
Як ви шукаєте потрібні емоції та візуальні образи для сюжету? Запитуєте реальних людей?
Денис:
У таких проєктах немає місця для вигадки. Усе починається з реальних історій і спілкування з професійними психотерапевтами. Ми не додаємо нічого від себе, лише показуємо людський досвід мовою кіно. Лише після цього можна дозволити собі шукати візуальну форму.
Як ви працюєте з чутливими темами? Є щось, що допомагає не вигоріти емоційно?
Антоніна: Ми робимо такі благодійні проєкти приблизно раз на рік, щоб викладатися в них повністю та створювати якісний продукт. Не вигорати також допомагають чесний фідбек аудиторії та вплив, який несе готова робота.
Денис: Якщо хоч одна людина після перегляду захоче підтримати проєкт, задонатити гроші, розповісти знайомій, звернутися по допомогу — це було того варте!
Кіно здатне змінювати суспільство? Чому?
Антоніна: Безперечно! Я це зрозуміла ще в 15 років, коли зняла досить просте відео, змонтувала його, і потім його показали на зборах у школі. Вчителі та батьки дивилися це відео і плакали — це були реальні емоції. Я тоді усвідомила, що через кіно я можу спілкуватися з людьми, доносити свої ідеї та допомагати побачити дещо нове, змінювати думку глядачів.
Денис: Тому що кіно апелює відразу до серця та почуттів. Краса кіно в тому, що навіть найважчі теми можна подати так, що у глядача не виникне реакція спротиву чи захисту від негативу, а навпаки — він відкриється та буде готовий почути, сприйняти закладену інформацію та зробити щось із нею далі.
Використовуючи кіно як інструмент комунікації, команда Luminance продовжує порушувати суспільно важливі теми, про які часто не говорять в голос. У планах — ще одна робота на підтримку ветеранів, які повертаються з фронту. “Прояви ПТСР, відсутність підтримки та розуміння з боку суспільства — це та реальність, яка чекає на ветеранів вже сьогодні. Нам треба будувати цей місток для захисників до цивільного життя”, — переконана Антоніна Сотникова. Денис же має філософське ставлення до майбутніх соціальних проєктів: “Я б хотів би, щоб суспільна свідомість зростала та нам не потрібно було висвітлювати жодних гострих тем. Але ми є там, де є, і маємо виходити з вимог часу та обставин”.
Слідкуйте за оновленнями на сайті фонду, щоб не пропустити реліз відео “Невизначена втрата — це травма”.
Якщо ви або ваші близькі переживаєте невизначену втрату, звертайтеся на проєкт GIDNA — тут кожна жінка гідна бути почутою та знайти життєві опори, щоб рухатися далі. Для участі в безоплатній програмі психологічної допомоги, будь ласка, заповніть форму.
Матеріал створено БО «БФ «Майбутнє для України» завдяки підтримці Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст матеріалу є відповідальністю БО «БФ «Майбутнє для України» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
