ГоловнаНовиниЖиття після втрати: що відбувається з ті...
Життя після втрати: що відбувається з тілом і психікою?

Життя після втрати: що відбувається з тілом і психікою?

Переживання втрати — надскладний досвід, який важко переживати наодинці. Психологи проєкту GIDNA фонду Future for Ukraine щодня працюють з жінками, які проживають невизначену втрату, допомагаючи їм прийняти досвід, біль і продовжувати жити далі.

Горювання — це пошук способів співіснування зі своїм болем і сумом за близькою людиною. Переживання горя — це завжди персоналізований досвід, проте спільним лишається сильний біль, а також безсоння, нічні жахіття, загострення хронічних хвороб і неконтрольовані емоційні реакції. 

Як горювання впливає на психіку:

  • Емоційні реакції: шок, плач, істерика, ступор, сміх, паніка.
  • Гнів та провина: самозвинувачення, нав’язливі думки.
  • Емоційне оніміння, як захисний механізм, що може виглядати виявом байдужості.
  • Дисоціативні стани: дереалізація, деперсоналізація.
  • Депресія, яка є патологічним станом.

 

Як горювання впливає на тіло:

  • Серцево-судинна система: підвищений ризик ішемічної хвороби серця, інфаркту, синдром “розбитого серця”.
  • Біль і м’язові спазми: головний біль, м’язові затиски, загострення хронічного болю.
  • Проблеми зі сном та апетитом: втрата чи набір ваги, безсоння або надмірна сонливість.
  • Травлення: синдром подразненого кишківника, нудота.
  • Стрес-індуковані хвороби: випадіння волосся, проблеми зі шкірою (дерматиломанія, алопеція).
  • Ослаблення імунітету: вищий ризик інфекційних і запальних захворювань.

 

Як людина проживає втрату: ускладнене та відкладене горювання

«Процес горювання людини, що переживає втрату, часто не такий послідовний: можна пережити прийняття, а потім знову повернутися до заперечення чи самозвинувачень. Людина ніби переживає горе хвилями, моментами відчуваючи спокій, а потім знову нестерпний біль», — коментує Анна Грубая, психологиня та кураторка проєкту GIDNA.

Найпоширеніша модель проживання втрати — це концепція Елізабет Кюблер-Росс про п’ять стадій горя: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття. 

«З часом горе та почуття нікуди не зникають, проте близько року достатньо, щоб людина поступово повернулася до свого життя: відновила рутину та звичні ритуали, знову почала спілкуватися з друзями та виходити в люди, згадувати не лише свій біль, а й з усмішкою — щасливі моменти поруч із тим, кого вже немає. Якщо цього не відбувається, мова йде про ускладнене горювання», — коментує Анна Грубая.

Ускладнене горювання супроводжується нав’язливими думками про те, як можна було запобігти втраті, почуттям провини. Горювання затягується через зміни в роботі мозку: система винагороди продовжує активувати ті ж нейронні зв’язки, що й при взаємодії з близькою людиною, не даючи знайти нові джерела радості.

Як наслідок, людина не може повернутися до реальності, відчуває сильний фізичний та емоційний біль та уникає соціальної активності.

Контрастний спосіб проживання горя — його відкладання. Не в змозі впоратися зі своїми почуттями, люди ніби “заморожують” їх. Вони занурюються в роботу або ж намагаються заглушити біль шкідливими звичками чи занадто активним розкладом.

Таке придушення емоцій лише відтерміновує процес проживання горя, що може призвести до глибших психологічних проблем у майбутньому.

Як екологічно проживати період горювання та допомогти собі подолати біль

  1. Дбай про свої базові потреби: якісний сон, стеж за режимом харчування, додай фізичної активності, нехай, для початку, це будуть просто довгі прогулянки.
  2. Оточуй себе людьми, які підтримують та розуміють, хоча інколи здається, що це неможливо. Уникай ізоляції, щоб не потонути в горі.
  3. Дай собі час. Не поспішай з “одужанням”, визнавай і проживай свої почуття, не придушуючи їх.
  4. Шукай нові опори в житті: спробуй нові хобі, заводь нових друзів, вивчай себе та світ навколо, шукаючи те, за що варто триматися.
  5. Не соромся звертатися по допомогу до фахівців. Особливо, якщо переживаєш тривожні або депресивні стани. 

Проєкт GIDNA від фонду Future for Ukraine надає психологічну підтримку жінкам, що переживають невизначену втрату — чиї рідні зникли безвісти на війні або перебувають у полоні. 

Кожна учасниця проєкту отримує 16 безоплатних консультацій з психологом,  а також щомісячну підтримку після проходження курсу консультацій.

Отримати допомогу можна, заповнивши форму за посиланням.